Росія вдосконалює РЕБ, і удари дальніх дронів втрачають точність, – The Guardian

Війна в Україні перейшла від танкових боїв та артилерійських дуелей до обміну ударами далекобійних безпілотників, які можуть вражати військові та промислові об’єкти в глибині від фронту, йдеться у статті The Guardian.

На думку авторів, обидві сторони розвивають цей вид озброєння, але баланс сил залишається невизначеним. Наприклад, лише один екіпаж полку безпілотних систем "Рейд" може виконувати до двох десятків місій щотижня. А для великомасштабних атак, таких як удари по об’єктах московського НПЗ, потрібно запустити до 300 дронів одночасно.

За словами експерта Сідхарта Каушала з Королівського інституту об’єднаних служб, наслідки таких ударів позначаються на економіці обох сторін.

Автори зазначили, що в арсеналі російської армії, крім безпілотників дальнього радіусу дії, є також балістичні та крилаті ракети. З травня РФ активно застосовує реактивну модифікацію іранських "Шахедів". При цьому наведення на ціль стає "дедалі нещаднішим". За словами Каушала, Росія має певні переваги порівняно з Україною. Серед них – різноманітний арсенал далекобійної зброї, більш розвинена система протиповітряної оборони та більша гнучкість суспільства, оскільки "його мешканці так довго не стикалися з таким сильним тиском".

Прогнозується, що Росія виготовить 36 000 реактивних "Шахедів" у 2027 році, до 10 000 "Бандеролей", а також аналогічну кількість дешевих крилатих ракет "Дань-Т". Усі вони можуть бути використані для атак на системи електропостачання, опалення та водопостачання України цієї зими.

Україна також продовжує свою кампанію ударів, наслідки яких широко висвітлюються. Хоча "загальну картину наслідків зрозуміти складніше". Українські військові повідомили автору, що Росія, ймовірно, вдосконалила засоби радіоперешкод, і удари дешевими ударними дронами стали менш точними.

"Однак, незважаючи на ескалацію війни у міру розвитку технологій, жодна зі сторін не наблизилася до поразки чи кризи. Справжні випробування чекають на Росію, якщо вона спробує мобілізувати до 300 000 осіб після парламентських виборів, а також на Україну, яка знову спробує рефінансувати свої фінанси і, що найважливіше, пережити зиму", – роблять висновок автори.

Війна з Росією – більше новин

Нагадаємо, що за окремими даними російські військові розвідують потенційні цілі в Києві для майбутніх ударів. Серед них можуть бути підстанції та залізнична інфраструктура, а також великі торговельні об’єкти, зокрема "Ашан" та аналогічні гіпермаркети.

При цьому й російське населення цієї зими може зіткнутися з наслідками українських ударів по інфраструктурі, якщо Україна вирішить симетрично відповідати на російські атаки. Експерти зазначають, що величезна територія Росії та обмежені можливості її протиповітряної оборони створюють для України значну кількість потенційних цілей.

При цьому, за даними експерта Івана Киричевського, у відкритий доступ потрапляє інформація про ураження далеко не всіх об’єктів у Росії. Він зазначив, що відомо приблизно 5 відсотків від масштабів такої діяльності.