На тлі відновлення переваги на полі бою, Україна намагається розвʼязати одну з найтриваліших проблем у ЗСУ – нестачі особового складу та виснаження діючих військових. Про це пише Financial Times, маючи на увазі представлену раніше реформу армії.
Видання відзначає, що перший етап цієї реформи зосереджений на діючий військах – зокрема планується наростити набір іноземців до лав Сил оборони, спростити переведення між підрозділами та заохотити дезертирів до повернення. Однак ключовим моментом реформи є запровадження кількох форматів контрактів тривалістю від 10 до 24 місяців. Вони передбачають не лише збільшення виплат, а й гарантують відпустку після їхнього завершення.
Втім, як зазначає видання, ця реформа викликала критику з боку діючих військових. Особливо це стосується тих, хто вступив до лав армії у 2022 році або раніше. Журналісти цитують українського письменника Артема Чапая, який у 2022 році долучився до лав Сил оборони. Він назвав реформу "огидою", яка ставить солдатів перед "новою дилемою":
"Або ти задовольняєшся крихтами зі столу господаря, або відмовляєшся і, будучи кріпаком, сам у цьому винен", – сказав він.
Військові, які поспілкувалися з FT вважають, що реформа зробила занадто мало для тих, хто воював роками. Також бійці мають сумніви щодо того, чи виконає держава свої обіцянки. А однією з проблеми вони називають те, що відстрочки далеко не відповідають звільненню зі служби, на яке багато хто сподівався. Один з військових каже:
"Ніхто не візьме тебе на роботу (у цивільному житті, – УНІАН), якщо дізнається, що ти все ще є власністю держави. А після цієї перерви хто знає, яка частина тебе знову прийме".
Також скептицизм серед військових викликає й обіцянка часткової демобілізації для солдатів, які воюють ще з часів до 2022 року. Оскільки бригади на передовій, як і раніше, відчувають нестачу особового складу. А на думку аналітиків та українських чиновників, навіть якщо Україні вдасться набрати велику кількість солдатів через нові контракти – це все одно не дозволить відмовитися від мобілізації.
Реклама"Навіть цих фінансових стимулів не вистачить, щоб перейти на добровільний набір. Наразі гроші не є ключовою проблемою, коли йдеться про небажання йти в армію. Справа більше в страху потрапити до поганого командира, страху смерті, страху не отримати достатньої підготовки", – каже Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Журналісти також відзначають, що перший етап реформи не торкнувся найбільш чутливого питання – ТЦК. Видання зазначає:
"Маючи завдання знайти достатню кількість чоловіків для поповнення лав Збройних сил, ці установи часто пов’язують із явищем, яке українське суспільство назвало "бусифікацією" – насильницьким викраденням чоловіків прямо з вулиць".
"Примусова мобілізація погано на нас впливає": у Міноборони анонсували реформи в ЗСУ
ЗСУ "впевнено рухаються" до паритету з армією РФ: у Генштабі озвучили мету мобілізації
У Раді пропонують суворо карати за "бусифікацію"
В Україні відрахували десятки тисяч студентів, які мали відстрочку від мобілізації
Близько 7% мобілізованих мали відстрочку, яку в ТЦК проігнорували, - військовий омбудсман
"Є питання до цього": генерал зізнався, куди мобілізованих направляють у першу чергуМобілізація в Україні: важливі новини
Нагадаємо, раніше в мережі виник скандал щодо ситуації в 425-му окремому штурмовому полку "Скеля". За даними ЗМІ, з кінця 2025 року до весни 2026-го в цьому полку померли щонайменше 26 військових, які проходили БЗВП.
Один військовий розповів, що за спробу самовільного залишення частини його побили і тиждень тримали зв’язаним на підлозі. Також повідомляється, що в полку є свідчення насильства над новобранцями з боку інших військових.
Джерело: УНІАН