Російські окупанти б’ють по енергооб’єктах України. Минулого тижня голова "Укренерго" Віталій Зайченко заявив, що зруйнована ворогом опора лінії електропередачі (ЛЕП) на переході через Дніпро у Києві, між правим та лівим берегами столиці, не може бути відновлена. Саме ЛЕП доставляють електроенергію до кінцевого споживача – а в Україні її профіцит, попри відключення світла.
Щоб оцінити, наскільки ситуація серйозна, УНІАН поспілкувався з директором Центру дослідження енергетики Олександром Харченком. Він розповів, чи достатньо ЛЕП для Києва, чи критичні останні ураження та чи можливо, попри ураження, доставити світло до будинків містян.
Ми принагідно обговорили, які ланки енергосистеми є найбільш вразливими, як європейські партнери "шкодять" відновленню, а також проаналізували стан київських ТЕЦ та альтернативні джерела тепла для мешканців багатоквартирних будинків взимку.
Про зруйновану ЛЕП, яка передавала електроенергію з правого берега Києва на лівий. Якщо не секрет, скільки таких ЛЕП взагалі? Тому що деякі джерела повідомляють, що нібито в межах Києва їх взагалі тільки три…
Їх достатньо для того, щоб забезпечувати передачу електроенергії з берега на берег.
Наскільки ці ЛЕП є критичними?
Є достатньо багато каналів, в тому числі неповітряних - тобто не таких ЛЕП, які йдуть через опори по повітрю - для того, щоб передавати необхідну електроенергію з лівого на правий берег. Тому кожна з них не є якоюсь критичною спорудою, без якої життя зупиниться.
Чи можна казати, які є альтернативи – чи це чутлива інформація?
Головне, що вони є.
Тоді наскільки важко відновити таку уражену ЛЕП? Голова "Укренерго" Зайченко, наприклад, казав, що це неможливо. Чи можете пояснити, чому?
Віталій Борисович, мабуть, не до кінця точно сформулював. Звісно, можливо – питання в тому, що для швидкого відновлення її не будуть відбудовувати в тому вигляді, в якому вона була. Буде тимчасове рішення.
Поки це тимчасове рішення працюватиме – а воно вже застосоване – проведуть оцінку, чи можна залишок конструкцій використовувати, чи треба вже повністю її розібрати і зібрати нову на цьому ж місці. І тоді буде реалізована відповідна робота.
Тобто вже працюють альтернативні рішення, щоб замінити цю уражену ЛЕП?
Так.
І, знову ж таки, не можна казати, що це за рішення, тому що це теж чутливо?
Їх декілька одночасно, для того, щоб мати резерв потужності.
В цілому, наскільки такі альтернативні рішення дороговартісні?
Будь-які роботи, звісно, вимагають фінансування і забезпечення – але це точно дешевше, ніж відновлювати високовольтні підстанції.
Тобто, наприклад, такі варіанти, як прокласти лінії електропередач під водою під Дніпром взагалі не розглядаються і в них жодної необхідності немає?
Існують наявні, тому в нових поки немає потреби.
Тобто загалом ситуація контрольована і жодного приводу для хвилювань немає?
Так, ситуація дійсно абсолютно контрольована і сказати, що атака на ЛЕП призвела до якихось суперкатастрофічних наслідків – буде суттєвим перебільшенням.
Зрозуміло. Тоді давайте поговоримо про загальний стан справ в енергосистемі. Я так розумію, він контрольований і є навіть профіцит генерації – проте через те, що не всі ЛЕП працюють, то не до всіх споживачів ми можемо довести електроенергію?
Є безумовно зараз такі райони споживання, як Київ, де дійсно ми не можемо всю електрику, яка необхідна споживачам, донести – перш за все, через пошкодження високовольтних підстанцій. Бо дійсно резерв генерації – принаймні в момент, коли ми з вами розмовляємо – в Україні існує.
І у нас достатньо генеруючих спроможностей наразі, але оскільки йдуть масовані атаки на, перш за все, високовольтні підстанції – і там є пошкодження, які потребують ремонтів – це створює певний виклик.
Нові атаки відбуваються постійно. Чи погіршує це процес і терміни проведення ремонтів?
Ми вже п'ять років працюємо під цими атаками. Тому давно вже напрацьовані і протоколи і розуміння, що саме і як робити. Я б не сказав, що в нас падає спроможність в частині саме високовольтної інфраструктури. Ми її підтримуємо на доволі стабільному рівні і відновлення іде.
Зрозуміло, що будь-яке відновлення має певні етапи. Спочатку заживлюються споживачі тимчасовими рішеннями, на реалізацію яких ідуть умовно години, для того, щоб люди отримали живлення з альтернативних маршрутів. А далі вже відбувається більш стабільне і довготермінове відновлення, яке часом потребує і тижнів. Але цього вже споживачі не відчувають.
Зайченко минулого тижня також казав про дефіцит обладнання. Наскільки цей дефіцит може вплинути на швидкість ремонтів?
Він дійсно може впливати на швидкість ремонтів. На жаль, нас дуже суттєво підвів фонд підтримки енергетики – європейська структура, яка займається збором грошей донорів і закупками енергетичного обладнання.
І ті гроші, які вони отримали ще в березні місяці – вони досі підписують контракти на закупівлю обладнання. На жаль, європейські процедури є вкрай повільними. Ми розраховували певним чином на ці резерви – зараз це впливає.
По регіонах – ми так розуміємо, що зараз найважче в Києві зі світлом?
Атаки ідуть на великий енергетичний споживчий вузол. І зрозуміло, що так, Київ – один із найскладніших зараз в країні.
Тоді чи можна робити якісь прогнози, до чого варто готуватися? Можливо, в подальшому буде якесь погіршення графіків, що означатиме більше годин без світла?
Це залежить зараз від атак, тому спрогнозувати точність ситуації важко. Тому що ані погоди, а вона буде значно впливати, ані інтенсивності і спрямованості атак ми зараз не передбачимо.
В Києві вже розпочався опалювальний сезон для соцзакладів. Чи повністю Київ готовий до опалювального сезону, чи є підстави хвилюватись?
Знов-таки, ми не можемо передбачити атаки. Вони точно будуть, то небезпек вистачає.
Який зараз стан київських ТЕЦ – четвертої, п'ятої та шостої?
Вони до сезону практично підготовлені. Вони відновили теплову генерацію – але вони постійно під атаками. Тому передбачити, як буде проходити подальший розвиток подій, дуже складно.
Чи можна зробити якісь прогнози, як відрізнятиметься ситуація в окремих районах Києва? Тому що ми знаємо, що минулої зими, наприклад, Троєщина в нас залишалася без тепла…
Зараз ситуація інша, тому що в міжопалювальний сезон зроблена велика робота для того, щоб в багатьох районах Києва побудувати резервне теплове живлення. На випадок ураження ключових ТЕЦ і котелень – в багатьох місцях Києва встигли зробити альтернативи. Сказати, що всі мають резервне живлення, не можна. Але більше 75% київських будинків мають можливість бути підключеними до резервного теплового живлення.
Водночас приблизно 20% київських будинків знаходяться ще в ситуації, коли вони не мають резервного теплового живлення. Відповідно, вони в зоні підвищеного ризику. Це мікрорайони, розкидані по всій території Києва. Тут не можна сказати, що це тільки Печерськ, чи тільки Троєщина. Хоча, скажімо, саме Троєщина – одне з найбільш ризикованих місць на мапі Києва. Тим не менш, такі райони є і в Голосіївському, і в Солом'янському районі, і в Шевченківському, і в Дніпровському, і в Деснянському – практично по всьому Києву.
Олександр ХарченкоДиректор Центру досліджень енергетикиОлександр Харченко — магістр журналістики Київського національного університету імені Шевченка. Також навчався у Лондонській міжнародній академії та Королівському інституті зі зв'язків з громадськістю.
З 2015 року був радником голови Верховної Ради, з 2016-го – керівника «Нафтогазу», зокрема відстоював введення санкцій проти «Північного потоку – 2».
Згодом консультував Раду національної безпеки і оборони щодо стану енергосектору.
З початку 2023 року – технічний керівник з оцінки пошкоджень критично важливої інфраструктури у ПРООН (Програма розвитку Організації Обʼєднаних Націй).
Джерело: УНІАН
